нічний діалог ;-)

листопада 30, 2007будні, навчання

 30.11.2007 02:28:43, X-3mal
приветики

30.11.2007 02:28:46, X-3mal
ты ещё тут?

30.11.2007 02:28:57, X-3mal
а что это ща щакон, что сумма токов в узле = 0 ??

30.11.2007 02:28:57, sumnamelodiya
угу

30.11.2007 02:29:05, X-3mal
закон*

30.11.2007 02:29:10, sumnamelodiya
певій кирхгофа

30.11.2007 02:29:12, X-3mal
ок

30.11.2007 02:29:13, X-3mal
спс

30.11.2007 02:29:17, sumnamelodiya
нзч

актуальне питаннячко в такий час, правда? ги-ги

атестаційний тиждень майже завершено 🙂

…снег пошел, и значит что-то поменялось…Z

листопада 28, 2007будні, навчання

атестації з ООП та теорії мов програмування, навіть при недоробленій лабі!! уряяя 🙂

сьогодні знову сніг пішов, додому їхала з Арсенальної
коли проходили кінотеатр Зоряний(в якому був штаб ПР), почали з Ванькой згадувати дні революції, він розказував, як було тут, а я – як у нас в Севасі. Блін, кльові ж були часи, ех.

я їду додому…

листопада 27, 2007будні

більше ніж за місяць, але ж їду 🙂

вже на 29-те нема квитків до Севастополя :((
так що приїду додому прям під новий рік – 31-го грудня 🙂

НЕ ЗАБУВАЄМО

листопада 25, 2007важливо, музика, сумно, фото

холодный свет и мы над ним,
и сумасшедший шум машин,
нам нужен день, нам нужно два,
и ходит кругом голова

не плачь, не плачь,
наступит утро здесь,
забывай
про всех вокруг,
про нас с тобою здесь
забывай
здесь будет утро, будет день
и рай
забывай
забывай

давно пора про все забыть,
но кто-то должен нас простить,
смотри там день и чья-то ночь,
и кто-то должен нам помочь

не плачь, не плачь,
наступит утро здесь,
забывай
про всех вокруг,
про нас с тобою здесь
забывай
здесь будет утро, будет день
и рай
забывай
забывай

не знаю, чому, але коли прийшла сьогодні додому відразу майже на автоматі знайшла цю пісню, яку сто років не чула.
ні, справа тут не в змісті тексту
http://sumnamelodiya.blog.net.ua/files/2007/11/018.jpg

мабуть це вигляд всіх цих свічок на площі і в руках людей нагадав мені ту жахливу історію про Гранжа: коли він помер, люди вечорами збиралися біля того місця і запалювали свічки.
Гранж
(в той період багато слухала саме цю пісню)
так, це зовсім різні речі – різні причини та різні наслідки…хоча по суті відчуття ті самі : дивишся на ці свічки, і якось так сумно стає від того, що нічого не можеш зробити, ніяк вже на допоможеш тим людям, і їх вже ніколи не буде…але залишиться пам’ять про них

пам’ятаємо

листопада 24, 2007важливо, сумно

свіча
ми маємо пам’ятати про ті жахливі часи, які довелося пережити нашому народу.

один мій знайомий, коли я сказала, що збираюсь запалювати свічку на Михайлівській, спитав : “навіщо? у тебе хтось з родичів загинув тоді?” і потім ще додав, що все це політика.
Мене, чесно кажучи, дратує таке ставлення до цього питання.


Copyright © Сумна Мелодія. All rights reserved.