моє життя

Очнутся крылья за спиной,
Когда войдёшь в мой спящий дом,
Ты с первым солнечным лучом
Подаришь поцелуй!

Стрекозой порхает воля,
Я рисую снова тонких нитей
Одиночество
Как бы ни была далёка
На губах улыбка Бога,-
Ты всегда со мною!

Белая. Сурганова.

народу зібралося чимало, прийшли ми десь о 18 20 - вільних місць в залі вже не було, люди стояли в проходах. І хоча в сусідніх залах були великі монітори, де транслювалося те, що відбувається, ми залишились на місці. Цікаві люди зібралися на цю зустріч, поруч з нами під час чекання початку зустрічі розв’язалась міні-дискусія на тему стиля Забужко: молода жіночка-мистоцтвознавець казала, що їй не подобається відсутність абзаців і що вона вважає ненормальним те, що не може зрозуміти змісту прочитаного, і постійно доводиться перечитувати складні для розуміння моменти, та і взагалі була настроєна трохи агресивно. (до речі після зустрічі побачила ту жінку біля каси, в руках вона тримала дві чи три книжки Забужки :))
щодо самої зустрічі - тема була “про модні книги взагалі та про свої зокрема”. Переказувати все не буду, скажу тільки, що було цікаво Багато розповідала про “Польові дослідження з українського сексу”. сказала, що вважає “Сестро, сетро” кращею своє прозою. (це єдина книжка, яку я з її прочитала)
Виявилось, що в шкільних підручниках є вірш Забужки, якого вона ніколи не писала, і який, за словами поетеси є графоманським. “Це мабуть помста Табачника ;-)” - сказав щось типу цього хтось із залу.

після зустрічі була автограф-сесія

купила квиток додому на понеділок, поїду сама ( бо Оля з Дашею, які збираються до мене в гості, вирішили їхати трохи пізніше, а Галік, якому хоч і до Херсона, але на моєму поїзді, відтепер не їздить в плацкартах, буржуй.

купили квитки на Фльор!))) грошей хоч з собою і мало було, але вирішили, що краще доплатити 20 грн і сидіти в партері, ніж майже за ті самі гроші, дивитися концерт з балкону.

була на зустрічі Оксани Забужки з читачами в книгарні Є . було ЦІКАВО. але про це докладніше вже завтра напишу, тільки скажу, що тепер в мене нарешті є така невеличка за форматом збірка поезій Лесі Українки )))

деякі вже поїхали додому, а у нас тут продовжується веселе життя : блін, вже третій вечір щось п’ю…сьогодні навіть пиво з рибою та чипсами було - я з себе в шоці…а потім ще біді в більярдній. боюсь подумати, що буде після останнього іспиту, ги-ги.