моє життя

якщо в слові “зима” зробити чотири помилки, то вийде “море”

ну по-перше я вже більше тижня вдома!
Анько повернулась з Москви, в гості приїжали Оля з Дашей. Кльово провели час далі дещо з побаченого
Омега зараз нагадує велике озеро, на якому зібралась ціла купа птахів: лебедів, чайок та качок.

Отакого курячого бога (сестра каже, що правильно “курінний бок”) я знайшла.

Але якась дірочка в ньому несправжня, таке враження, ніби хтось спеціально її там зробив.
Сонця вже не було видно, тому бажання залишилось незагаданим, а камінчик був принесенй додому.

Балаклава, як завжди, прекрасна ) З крепості Чембало нарешті поприбирали ті дурацькі реставраційні дерев’яшки.

Одним з наслідків реставрації є ця споруда:

Кльово в горах)! ми сиділи, пили чайок з термоса, дивились на море під на диво теплим зимовим сонцем та насолоджувались морськими, горними та небесними пейзажами

Мріяли побачити, як спляча красуня прокинеться і піде (чи попливе) по хвилях

махали руками проходячим під нами човникам)

на набережній було багато голубів, але з рук вони їсти ніяк не хтіли, трохи шугані, не те, що у нас на Приморському бульварі.
а цей вирішив випендритись та зображував канотоходця )

вже внизу я помітила, що загубилась моя серіжка (( це з тих, що сестра привезла
ввечорі Анін Вова зі Львова купив такі самі і пообіцяв найближчим часом вислати)

після Балаклави ще був вечірній Херсонес. Пусто там взимку і тихо якось, лише шум вітру та розбиваючихся хвиль доноситься з боку моря