Червоні вітрила. Олександр Грін
література Січень 30, 2008
Коли для людини головне - отримати дорогесенький п’ятак, то легко дати цей п’ятак, але коли душа таїть зернину полум’яної рослини - дива, зроби їй це диво, ящо ти у змозі.
Нова душа буде в нього й нова в тебе. Коли зверхник в’язниці сам випустить в’язня, коли мільйонер подарує письмакові віллу, опереткову співачку і сейф, а жокей бодай раз притримає коняку заради іншого коня, якому не щастить, - тоді всі зрозуміють, як це приємно, як це невимовно чудесно. Та є не менші дива: усмішка, веселощі, прощення і…вчасно сказане, потрібне слово. Володіти цим - значить, володіти всім.
Пару тижнів тому побачила в книгарні цю книжку. Люблю милу історію про Ассоль і Грея, а тут ще і таке гарне видання - обкладинка дуже мила, ілюстрації, та ще і українською )
уявляєте, як я раділа, коли десь за тиждень після того, Оля привезла мені саме цю книжечку ))
дуже підходить до мого теперешнього морського настрою )
А я навіть не читав, проте цей кусочок що тут є дуже сподобався
це чарівна історія, і написано дуже красиво )
коли захочеться казок або буде романтичний настрій, почитай
Знаєш, а мені книжка не сподобалась. І справа не в тім, шо я мало романтична особа. Просто читаючи, я уявив собі, шо Грей випадково б не почув про дівчину, шо чекає корабля під червоними вітрилами. Що б тоді було? Вона так би й до кінця життя бігала на берег когось видивлятись? Це примітивно сподіватись все життя чогось, не роблячи задля здійснення нічого.
Мені завжди було шкода Асоль. Хтось радив прочитати “Та, що біжить по хвилях”, мовляв, це як раз про шлях до здійснення мрії, але так і не прочитав
можливо, Ассоль була ще надто юною, наївною, та обмежоною в можливостях для того, щоб робити щось для власного щастя, тому їй і залишалось просто чекати.
А саме в тій випадковості, по якій Грей почув історію про неї, і є фішка - казковість історії. Бо в житті подібне рідко мабуть трапляється. Приклад тут треба брати з Грея, який не лише мріяв про щастя, як Ассоль, а робив все, аби бути щасливим
Якщо таке трапиться у житті, то це буде Диво з великої букви. Тут не завжди допомагають один одному, не то, щоб здійснити чиюсь мрію. Особливо, коли мають таку можливість.
Чомусь мене дратувала ця казка. Можливо через таку невідповідність щасливого кінця і сучасного життя. А про життя письменника мовчу, він якось знаходив у собі сили писати про такий от світ.
У школі будуть ставити щось за мотивами. Подивлюсь, мабуть щось зміню у думці.
chortenja, а у мене навпаки викликає віру в краще і надію в те, що мрії збуваються )