2008 Березень 24 » моє життя

Выкинуть тебя из головы
Дождь сведет, наверное, с ума
Я не хочу, я не могу
Ни отрезветь, ни рассказать
В глазах твоих чернеет боль,
И словом гнев не передать.

Выкинуть тебя из головы.
Может быть, принять холодный душ?
Скажи мне, дождь, зачем идешь,
Когда мне грустно без того?
Моя луна поет со мной,
Не понимая ничего

Ты обещаешь мне страшную месть,
А я оставляю свой паспорт тебе
Тебе он нужнее
Я всё равно здесь не задержусь -
Не та звезда
Мне в этом городе известны все места.
Часы стоят. Я вижу знак.
И если что-то убивать,
То только так.

Выкинуть тебя из головы -
Поселить кого-нибудь еще
Прости, прощай
Мой парашют давно уложен
И
Выкинуть тебя из головы
Выкинуть тебя из головы
Мой парашют
Выкинуть тебя из головы
Давно готов
Выкинуть тебя из головы
Мой парашют

Zємфіра

щось я зовсім забула про своїх Океанчиків, а у них виявляється нещодавно був концерт в московському Б1
після затяжної мовчанки і в Москві, блін ( а київським фанам (чи слухачам) концерту ще чекати і чекати - клубні тут не практикуються, а великі бувають лише після виходу нового альбому (який, чомусь мені так здаєься, взагалі не планується)

сьогодні кинули лінк на прикольну штуку “Детям 60-70-80х”
я правда не застала всіх тих радянських фішок, які там описані, але зміни і правда відчутні. мало того, що спілкування з вулиці перейшло в асю, так ще ці “однокласники” та “в контакті” з’явилися…я спілкуюся з подругою на стіні в контакті, коли вона в он-лайні в асі! це капець.

вчора відкопала у себе на компі і подивилась “Чи пригадуєш, Доллі Белл”(1981) Кустуріци.

класний фільм. 50-ті роки, Сараєво, життя звичайної родини, а точніше життя хлопчика Діно з його гіпнозом, друзями-хуліганами та першим коханням. Дуже милий цей головний герой