“Не верьте никому, любовь идет по проводам!”
СПЛИН

коли їхала до Києва, як завжди? читала допоки в вагоні не стало темно настільки, що і не почитаєш вже, але і не заснеш ще через присутність світла…
коротше Юльця була вимушена залізти на верхню полицю і слухати музику в своєму старенькому плеєрі на 256 метрів і паралельно вигадувати історії про людей, які мали б їхати на сусідніх, порожніх ще з Севастополя, місцях…але на якійсь з зупинок в мене таки з’явились сусіди і перервали всі мої думки…тоді я нарешті звернула увагу на те, що грало в моїх вухах…
“На счастье”, “Прочь из моей головы” Спліна, “Ненавижу”, “Выкинуть тебя из головы” Зємфіри, “Монета” Крихітки Цахес, “Країна ілюзій” Димної Суміші… - мдяяааа, збірка для членів клубу розбитих сердець, це капець ;-) (ще Карпи з її “Хлопчиком” для повного нещастя щастя не вистачає)…

ух, з мене вистачить!
пора записати щось більш оптимістичне ))