на север

На чужих берегах – переплетение стали и неба, В чьих-то глазах – переплетение боли и гнева Эй-ох! – взрезаны вихри узорами крылий В вое ветров мы слышали песни последних валькирий Вспорото небо и врезаны волны драконьею пастью Светом и ветром ныне пронзает звенящие снасти И Луна – я ее ждал и любил как невесту Нам […]

***

в дитинстві дивувалась людям, які, коли випадав сніг, відразу виносили на вулицю свої килими і псували сніг в нашому дворі! хіба можна такі коштовності використовувати не за призначенням!? коли випадає сніг, треба бігти на вулицю і там ліпити сніговичків, кататись на санках, робити ангелочків або просто валятись в цьому білому щасті, що прийшло з неба… […]

ніч

вночі прокидаюсь, думаю, що вже ранок. в голові обривки снів, в кутках очей пісок пустель з тих самих снів…перелякано дивлюсь на ледь відшуканий під подушкою годинник-мобільник – виявляється, що тільки півтори години тому заснула. ааа, от чому в кімнаті так темно! сплю далі

синхронізація сознаній-2

–Чи не могла б ти мені пошукати в Києві одну книжку? Орхан Памук, “Сніг”. –Не повіриш! саме її зараз читаю! і сьогодні на червоній лінії десь о 15 30 був на деякий час припинений рух…в новинах поки нічого нема, але думаю, що чергове самогубство (про них тепер же не пишуть)