я не псих
маячня =), будні Березень 25, 2009чогось останнім часом, коли слухаю своїх друзів, відчуваю себе психотерапевтом. Скоро на двері повішаю розклад прийомів 
дуже важко, коли не знаєш, що порадити. та і який з мене порадник? правильно! - фіговий. але ж так хочеться допомогти хоч чимось.
я сама собі іноді не можу допомогти
все! наступного разу почну переходити до методу порівняльної катастрофічності
знаєте, важливо не вміти дати пораду, а вміти вислухали. коли людина говорить, вона краще структурує власні думки і дивиться на ситуацію з іншого боку.
Та ти людям кажи правду, відразу перестануть
А ви відповідайте:
– Добре.
– Чому?
– Добре, що це не зі мною.
feuille, так, іноді варто просто вислухати людину - і це допомагає
Mistral, Сергій Ласкавий
схоже, виглядає, ніби я скаржуся. це не так)
я люблю своїх друзів.
і питання не в тому, що мені не подобається слухати про їхні проблеми, а в тому, що я дуже часто не можу їм допомогти.
Є порада, яка діє майже для всіх. „Напишіть про це в Інтернеті”
to Сергій Ласкавий: не всі здатні писати і не всі хочуть говорити на загал про свої проблеми.
не ті друзі або не та дружба.
друг завжди знає, що порадити, як це зробити, бо на те він і друг.якщо не так, то я це за дружбу не вважаю
Отут про дружбу є
http://www.socionika.info/priz.html