В середу здавалось, що весна вже в Києві, така ще молода і рання весна -
коли ще прохолодно, але вже тепло,
коли вікно відкрите весь день,
коли в повітрі чутно розмови птахів та запахи бузку, мигдалю і лимонних кущів,
коли починаєш носити спідниці і ховаєш подалі зимовий набридлий одяг,
коли трохи застуджена, бо гуляєш до пізнього весняного тепло-прохолодного вечора,
коли прокидаєшся зранку - а за вікном сяє сонце врешті-решт!

як же все це банально…але мені цього не вистачає! дуже
…сьогодні очі боліли від свіжого шару снігу.
Весни не існує?