Привіт!
Як ти? Я ніби добре.
Спека набридла. Навіть голова боліти починає. Я займаюсь нічим цілими днями.
Іноді читаю, іноді слухаю музику, іноді дивлюсь кіно – з більшою регулярністю серіал, іноді займаюсь дуркотнею з сестрою, іноді граю з котою, на вулиці буваю лише, коли треба щось купити. Сьогодні було виключення – виперлись в парк до моря на вечерю.
Тиждень жила на дачі з мамою, кожного дня бували на морі. Захотілось працювати охоронцем чистоти та порядку на пляжі. Сестра каже, таке швидко набридає – стає нудно.
В моєму гаманці лежить 6 квитків від УЗ, завтра стане на один менше. Поїду до С. в місто К. Кажуть, там нема чого дивитись, але я на пару днів і без туристичних цілій. Через вступну кампанію поїздка ледь не зірвалась.
Зустрічалась з підростаючими племінницями. Коли бачу, як вони змінюються з часом, розумію, що старію. Марія хоче пофарбувати волосся в білий під Боріса Апрєля (поки що хоча б нігті – в чорний), а Ксю, наслухаючись старшеньку, хоче “замуж на Бариса Апреля”. Я навіть не знала, хто це!

Похід цього літа не планується, якось розвалилась наша весела(?) компанія. Але вибратись на пару ночей на мис Айя чи ще кудись дуже хочу. Обожнюю ночі в літньому Криму на березі. Думаю зроблю це на початку наступного місяця, або ж коли квитків на залізницю в моєму запасі не залишиться.
Знову я загубила свій клятий кальян! ех.

Сумую без тебе,
Ю.