мы не местоименья

Мимо самолет бумажный Несет туда, где ветренно и звезды, И мосты разводятся руками, И трескаются губы, как печенье Запусти меня себе под кожу, Мне думается тоже, понравится твой запаХХХХХ! Дмитрий Шуров

льо

Третій вечір підряд – п’яний. Здається, істина десь поруч. Аня загубилась і знайшлась з гарними фотками. В метро молодий чоловік поступився місцем мені з помаранчевим букетиком, а декілька молодих жінок, що йшли назустріч посміхались самі до себе замріяно. Дуже весняний осінній день сьогодні вийшов.