Катурян. Человек-подушка смотрел на всех людей, нежно и по-доброму,
потому что занятие его было весьма печально и трудно…
Михал. О, вот начинается…
Катурян. Как только мужчина или женщина, чья жизнь вдруг стала очень
грустной и невыносимой, захотят окончить ее разом, прекратить унылое
течение дней и навсегда-навсегда позабыть о душевной боли, когда они
готовы попрощаться с жизнью с помощью бритвы, пули или бытового газа….
Михаил. Или просто спрыгнув с крыши…
Катурян. Да, именно.Какой бы способ самоубийства они бы не предпочли -
конечно, слово «предпочли» здесь не самое точное слово, - но все равно, как
только они задумались об этом, в этот момент к ним приходит
Коли вона повернулась, ближче вже до зими,
всі свої літні речі вимінявши на квиток,
в теплих її кишенях ховались портові дими,
а кров мала колір висушених
трояндових пелюсток.
І я гортав її книги в перці, кориці й вині,
і слухав собі неуважно, як вона залива,
і як виростають у темряві, зріючи на глибині,
чорний камінь вугілля,
зелена рослина трава.
І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги,
і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок,
і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги,
але сніг, на відміну від неї,
так тоді й не пішов.
С. Жадан
…далі »
Чим краще люди вдягнені, тим спокійніше вони сплять.
ох, як же мені подобається сьогодні читати, лежачи прямо в тепленьких капцях на дивані
…далі »
Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту,
але варта того, щоби її розповісти.
…далі »
Останні коментарі