хє-хє

серпня 4, 2010літо

image001.jpg
це для нас)

маяк на краю землі

серпня 1, 2010Крим, літо, маячня =), місто, море

Сьогодні їздили купатись на Херсонеський маяк. Красивий. Цікаво було б побувати всередині.

Дивне в нас місто (це я про Севастополь): завжди можна опинитись в такому місці, де ти ніколи не був до цього, або ж був, але настільки давно, що вже встиг забути про це. Декілька таких ділянок за літо нарахувала. І багато разів проходиш або проїжджаєш скрізь той поворот і ніби навіть уявляєш приблизно, що за ним (ЩОСЬ, яке переходить у добре відомі тобі місця міста). В один день раптом туди повертаєш, а там зовсім все поіншому – не так, як ти уявляла, і краю землі тут нема.

Замість листа

липня 22, 2010будні, Крим, літо, маячня =), море

Привіт!
Як ти? Я ніби добре.
Спека набридла. Навіть голова боліти починає. Я займаюсь нічим цілими днями.
Іноді читаю, іноді слухаю музику, іноді дивлюсь кіно – з більшою регулярністю серіал, іноді займаюсь дуркотнею з сестрою, іноді граю з котою, на вулиці буваю лише, коли треба щось купити. Сьогодні було виключення – виперлись в парк до моря на вечерю. …далі »

таке

червня 2, 2010літо, маячня =), місто

От знаєте, іноді буває таке – дивишся на літак в небі, і думаєш: а він може впасти прямо на мене прямо зараз! От було б кльово цікаво! Також іноді хочеться щоб відбувся несильний, але відчутний землетрус. Або ще обожнюю уявляти, коли метро на деякий коротесенький час зупиняється не на станції, як пасажирів евакуюють по темних тунелях. В супермаркетах я мрію, про те, що одну з кас буде намагатись обікрасти злодій. Я вже не кажу про відвідування банків, де один вигляд охоронця на вході викликає вир думок про чоловіків з пушками у руках і колготками на голові – клієнти банку на підлозі. Іноді навіть в гуртожитку я чекаю, що один з божевільних сусідських хлопчиків-задротів почне гуляти коридором з Калашниковим та стріляти у двері, де йому не відчинять.
Я не хочу, щоб хтось постраждав, або сама загинути при подібних обставинах. Просто в мене така манія. Це мабуть хвороба. Я не боюсь, а навпаки – хочу, щоб було.
Ввечері вчора хотіла, щоб щось сталось. Сьогодні читала новини, страждаючи від комплекса Амелі: все, що сталось поганого – все через мене!

нічне місто

травня 29, 2010виставка, концерт, літо, місто, музей

Тим, хто вчора намагався потрапити в ПінчукАртЦентр після десятої вечора, довелося стояти величезнішу чергу – вона доходила до кута будівлі Арени, або прийти просто в піжамі. Ми не зробили ані першого, ані другого. …далі »


Copyright © Сумна Мелодія. All rights reserved.