4 дні на Святому мисі

Серпень 14, 2008море, літо, фото

було кльово…
ми йшли,
шукали кращий спуск до золотого пляжу,
шукали місце для нашого наметового містечка,
ставили намети,
готували їжу,
мили посуд водою з моря,
купалися на золотому разом з медузами (бєє, добре хоч вони через пару днів зникли),
ходили високо вгору до джерела за водою,
дивувались незвичному ракурсу сплячої красуні,
бачили біля джерела дуже милу родину похідників - молоді батьки з десь 4-5-тирічний сином (вони були росто суперові!),
грали у різні дурацькі ігри,
спостерігали за безмежним зірковим небом (бачили навіть чумацькій шлях кілька разів),
співали вночі, вже лежачи в своїх наметах (ги-ги, таки собі намети, що співають),
купалися в чистій-пречистій воді на моєму найулюбелнішему пляжику,
розв’язували японські кросворди,
спали вдень, коли було спекотно,
бачили самоній білий парусник десь далеко в морі,
знову купалися,
дивились на сонце, що сідає за гору,
співали вночі біля багаття, (але спляча красуня так і не прокинулась(((, мабуть її може розбудити лише казковий принц ),
розв’язували “да-нєткі”,
розглдали зірки та цікаву форму місяної доріжки на воді,
купались голі вночі :-) (вода майже не фосфорилась, мабуть місяць був дуже яскравий),
збирали речі, коли сонце ще не показалось за горою,
йшли до Балаклави…

гори до джерела вогонь

знову до джерела біля нашого пляжику сонце сідає вечір на пляжі

заключний ранок на Інжирі спляча красуня ідемо додому

похід пройшов, я вважаю, достатньо вдало )) тепер кілька днів не буду їсти каши, та до травня постараюся придбати власний спальник та великий рюкзак

ХЕРсон або місто, що не спить

Липень 25, 2008море, літо

кататись в патрульній машині по нічному Херсону, пити зранку бехеровку, випадково потрапити в магазин книжкового клубу та придбати там пару нових книжок, ставши заодно нарешті учасницею того клубу, пити молочні коктейлі на вулиці, слухаючи пісні з “у камина”, та їсти смачні десерти в “буржуа” з дуже кльовим, таким старо-американським інтрер”єром
бачити рідне Чорне море, але трохи з іншого боку, бігти назустріч сонцю узбережжям в Більшовику (не тому, що на Шулявці ;-)) та спостерігати за хвилями в Лазурному
пити пиво з креветками на сніданок, лежати на гарячому піску під літнім сонцем, почитуючи есеї Дереша,
повертатись до міста, дивлячись у вікно, за яким проносяться або невеликі села, або поля маленьких жовтих сонечок, або ліса, які в минулому році рятував від пожежі наш президент разом з шуфричем…

і все це за два дні, з гарною компанієй та добрим настроєм)
от тільки їстки треба меньше було, та їхати в таку спеку в поїзді - це вбивство, особливо коли в вагоні 5 маленьких спіногризиків, що періодично плачуть з різних боків

до речі очікувала гіршого від Херсону. не так багато обіцяних гопів мабуть встигла побачити) чи то так на мене подіяли рідні назви вулиць - Ушакова, Лазарева… та те, що в маршрутках оплата при виході, як у нас в Севасі

лист у пляшці

Червень 30, 2008море, літо

На пляжі знайшли серед камінчиків флешку. Звичайна така, невеличка чорна з помаранчевими вставками, без кришечки.
Дуже цікаво стало, що ж на тій флешці записано, і взагалі кому вона належить. Таке враження, ніби ми дістали з моря пляшку з листом від невідомо кого всередині ))

Прийшли додому. Виявилось, що вона працює. Флеха на 2 гб містила цілу купу фотографій.
По фотографіях з випускного нескладно було встановити школу власника.
Вконтактє майже відразу знайшли дівчинку, що найчастіше фігурувала на фотках (на аватарці як раз фотка у випускній сукні)
добре, що вона відгукнулася швидко, бо в нас поїзд до Києва ввечері того ж дня був

УРА! загублена флешка повернулась до свого володаря)

Throbbing Gristle. Любко ДЕРЕШ

Січень 31, 2008море, література
Гудіння паромів у далині.
Завивання вітру.
Гудіння паромів у далині.
Чути багато гудків паромів різної висоти. Але всі вони далеко. Ти стоїш на березі моря. Січе дрібненький, колючий дощ. Вітер приносить його з моря, перемішує з піщинками й жбурляє тобі це в лице. Море штормить, і його брудні хвилі раз по раз змочують і без того сірий пісок. Небо розмальоване всіма кольорами веселки, за умови, що сіро-чорна веселка існує взагалі. На горизонті – суцільна темрява. Дощ боляче січе по шкірі. Тобі зимно, ти береш мене за руку. Десь на периферії зору шниряють підозрілі типчики в чорних кашемірових пальтах з піднятими комірцями, в кашкетах –чорних, як небо.
Я боюсь їх теж – не менше, ніж ти…

читати весь текст

зима? МОРЕ! =))

Січень 29, 2008море, фото

якщо в слові “зима” зробити чотири помилки, то вийде “море” :-)

ну по-перше я вже більше тижня вдома!
Анько повернулась з Москви, в гості приїжали Оля з Дашей. Кльово провели час :-) далі дещо з побаченого …далі »


Copyright © 2007 моє життя. All rights reserved.