South Punk Fest

Sevastopol Alternative Advance представляет:

South Punk Fest

14-15 июля в Севастополе (Украина, КРЫМ) на берегу Чёрного моря состоится главное punk rock событие лета – open air, участие в котором примут более 20 команд, которые являются одними из лидеров Российской, Украинской и Белорусской ска/панк сцены
подробиці на:

я взагалі не слухаю панк, але приємно, що в Севастополі пройде такий крутий фест 🙂 хоча ціни на квитки можна було б і подешевше зробити, 125 грн за 2 дня – занадто для панкфестивалю

повернення

ой, щось я забула про свій щоденник, така я погана дівчинка!

а все це через те, що я приїхала додому! вже тиждень тут. веселий був тиждень, побувала в
Бахчисараї і по Севастополю полазила (Учкуєвка, Балаклава, Фіолент, Херсонес).
Активний відпочинок видався.

До речі ще сходила на севастопольський концерт туру МІРА ОЕ, що відбувся 26 червня в
УКІЦ.

Цей концертбув точно заключним в цьому турі. Шкода, що я відразу не кинулась сюди
писати про нього, бо тепер враження не такі чіткі.

Концерт затримали на хвилин 40, не так і багато. Як потім виявилось, що все це через
двох хлопців з місцевої газети, які брали інтерв”ю у Святослава. Але я їх не звинувачую! Концерт за змістом був схожий більше на другий київський, маю на увазі пісні – але деяких не було :(911 і Вулиця – цих точно не було, а я так чекала):
Концерт в цілому був класним, але мінус його в тому, що зал сидячий! ну я це питання для
себе швидко вирішила і вийшла стрибати в прохід, таких як я булоне так і багато, решта
-сиділи на своїх місцях майже весь концерт. Так що я вкторе переконалася, що концерти
в Києвському ПС – най-найкращі!

до речі після концерту всі учасники гурту, крі Вакара, вийшли на сцену, та всі бажаючі
мали змогу з ними сфотаграфуватися та взяти автограф. Але я це провтикала, і пішла звідти після “Більше не можу без тебе” (вона була останньою).

після концерту поїхала в центр міста (це ж перший день вдома).
так суперово там все оновили!! люблю це місто :-))

МІРА в КИЄВІ (концерт другий)

щойно повернулася з Палацу Спорту, де відбувся черговий концерт туру ОЕ МІРА. Хоча на афішах і писали “фінальний концерт туру”, але будуть ще два концерти в Криму – завтра та післязавтра. Ось там ми ще і побачимось :-)))

цього разу була у другій фан-зоні, стояла біля звукорежисерського пульту під парканчиком…
Народу було на мій погляд меньше, проте не так спекотно. Розпачалося все це щастя як завжди не дуже вчасно, але ми вже звикли, так що то нічого.  На сцені було кілька камер, так що будемо чекати відео-версію концерта.

ну а тепер про сам концерт – перша частина концерту була майже та сама, що і минулого разу (не буду писати весь перелік пісень, бо це нудно). А потім, коли вони повернулися на перший біз, Вакарчук сказав щось типу : “Ой, щось багато людей бачу с першого концерта, що ж ви не сказали? а ми тут граємо ту саму програму. Ну добре зіграємо щось таке, що ще не грали.” після цих слів послідувала “Там де нас нема”. Взагалі дуже порадували старими піснями –  “Той день”, “Сосни”,  “Вулиця”, “Я до тебе”.

“Холодно” та “Ночі і дні” – дуже кльово вступ зробили.  А перед “Вулицей” Вакар сказав, що присвячує її нашій країні. Вулиця була супер-пупер!!

З Міри була одна з моїх найулюбленіших “Більше не можу без тебе” (в той раз її не було).

ЗЕЛЕНІ ОЧІ знову просто розірвала! ааа, обожнюю цю пісню!!!

концерт тривав біля двох годин, але час дуже швидко проелтів, я і не помітила.

якось так не дуже все систематизовано написала, але піде і так 🙂

ЛЮБЛЮ ОКЕАН! ДЯКУЮ їм ВЕЛИЧЕЗНЕ (до речі “Дякую” не було ):

Трохи пітьми. Любко Дереш

 прочитала нову книжку Дереша. Клас! мені дуже сподобалось.
трохи пітьми

“Неможливих речей немає. Є недостатня кількість спроб”

Цікавий сюжет про фестиваль самогубців, які зібрались у мальовничих Карпатах під час великого фесту неформалів. Їх шестеро – у кожного своя історія, свої причини залишити цей світ.

Поступово читач дізнається  про кожного з героїв. Мене більш за все вразила історія Лорни, яка в дитинстві”загасила” сонце, після чого перестала бути нормальною, її постійно переслідував страх.

Як виявилось координатором фестивалю був один з шести учасників, в такий спосіб він хотів вирішити проблеми зі своєю дівчиною, яка піддалася впливу подруги.

Самим мудрим (хоча далеко не самим нормлаьним) виявився Алік – найстарший “самогубець”-екстросенс. Своїм сеансом шаманізму він оживив Віку, яка відтепер стала Вітою. А також допоміг Герману подолати свої душевні муки.

короче книжку раджу прочитати 🙂