Первый услышанный вопрос утром: “А что это тут за кровь?”.
На автомате проверяю наличие пальцев на руках…да-да, зырили на днях второй хэнговер.
Пальцы на месте.
Возле – два тазика (пустых и чистых).
Встаю и нахожу автора кровавых следов.
Вчера явно было весело 🙂 …далі »
В дитинстві, їдучи з батьками за місто, я заздрила туристам, що йдуть вздовж ялтинської траси з великими рюкзаками за спиною. Любила уявляти себе на їх місці; вигадувати, куди саме вони йдуть, звідки вони приїхали. Один їхній вигляд викликав в мене повагу і прихильність.
Цього року мені видалась можливість здійснити дитячу мрію побути туристкою на ялтинській трасі.
…далі »
“Багато хто вважає, що Крим – це ЛИШЕ море, я би сказав, що Крим – це ЩЕ і море”
львів’янин-похідник
ід
дощі, сонце, тумани, гори, ліси, дикі трави, ранкова роса, озера, річки, святі джерела, світлі та темні ночі, печерні міста…
…далі »
було кльово…
ми йшли,
шукали кращий спуск до золотого пляжу,
шукали місце для нашого наметового містечка,
ставили намети,
готували їжу,
мили посуд водою з моря,
купалися на золотому разом з медузами (бєє, добре хоч вони через пару днів зникли),
ходили високо вгору до джерела за водою,
дивувались незвичному ракурсу сплячої красуні,
бачили біля джерела дуже милу родину похідників – молоді батьки з десь 4-5-тирічний сином (вони були росто суперові!),
грали у різні дурацькі ігри,
спостерігали за безмежним зірковим небом (бачили навіть чумацькій шлях кілька разів),
співали вночі, вже лежачи в своїх наметах (ги-ги, таки собі намети, що співають),
купалися в чистій-пречистій воді на моєму найулюбелнішему пляжику,
розв’язували японські кросворди,
спали вдень, коли було спекотно,
бачили самоній білий парусник десь далеко в морі,
знову купалися,
дивились на сонце, що сідає за гору,
співали вночі біля багаття, (але спляча красуня так і не прокинулась(((, мабуть її може розбудити лише казковий принц ),
розв’язували “да-нєткі”,
розглдали зірки та цікаву форму місяної доріжки на воді,
купались голі вночі 🙂 (вода майже не фосфорилась, мабуть місяць був дуже яскравий),
збирали речі, коли сонце ще не показалось за горою,
йшли до Балаклави…
похід пройшов, я вважаю, достатньо вдало )) тепер кілька днів не буду їсти каши, та до травня постараюся придбати власний спальник та великий рюкзак
Останні коментарі